«Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»: 25 викладачів МДПУ прийняли участь у міжнародному освітньому симпозіумі

МДПУ імені Богдана Хмельницького отримав право участі у масштабному міжнародному проекті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (напрямок ЗВО),  який реалізується Радою з міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX за підтримки Посольства Великої Британії, Посольства США в Україні, Міністерства освіти і науки України та Академія української преси. Учасниками стали викладачі нашого університету, які увійшли у склад двох робочих груп (керівники робочих груп: декан філологічного факультету, професор Коноваленко Т.В. та доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Ізбаш С.С.).

Проект стартував із запрошення представників робочих груп у загальній кількості 25 осіб на чолі із ректором університету Анатолієм Солоненко та начальником навчального відділу Ярославою Сопіною на міжнародний освітній симпозіум «Роль освіти в епоху дезінформації та технологічного прогресу», який відбувся 7 жовтня 2019 року у Києві. Для участі у заході до столиці України з’їхалися освітяни з 16-ти міст із педагогічних закладів вищої освіти, які увійшли у проект.

Під час освітнього симпозіуму перед учасниками виступили поважні закордонні та українські гості, журналісти, представники Посольства Великої Британії та Посольства США, а також директорка IREX в Україні Мехрі Дракман.

Президентка IREX Кристин Лорд виступила з вітальним словом і розповіла присутнім важливість даного проекту. Мета IREX – створення справедливого, успішного та інклюзивного світу шляхом розширення можливостей для молоді, сприяння зростанню лідерського потенціалу, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. Важливо, що IREX діє у більш ніж 120 країнах світу, де вона співпрацює з урядовими й неурядовими організаціями, засобами масової інформації та освітніми установами. В Україні навчання освітян інфо-медійній грамотності й основам критичного мислення є особливо актуальним, оскільки упродовж довгого часу наша держава перебувала і продовжує перебувати у полі дезінформаційного впливу Російської Федерації. Тому IREX з 2015 року започаткувала програму як розрізняти, виявляти методики дезінформації і маніпулювання. Проект навчає критично аналізувати інформацію у новинних медіа. Дана методологія вже показала свою ефективність у Сербії, Тунісі, США та інших країнах. В Україні вдала реалізація програми відбулась вже у 400 школах, а до зими планується охопити 650 шкіл. Таким чином, в Україні будується усталена модель боротьби з дезінформацією.

Мелінда Сіммонс – амбасадорка Великої Британії в Україні висловила думку про те, що критичне мислення – це головна навичка, щоб розбиратися в медіапросторі, адже інформація стає зброєю. Україна постраждала від інформаційної війни, яку веде Росія, тому боротися можна через проекти IREX, що реалізуються в Україні. Проекти спрямовані на те, щоб навчити вчителів, викладачів краще розбиратися в медіапросторі, аналізувати тексти та допомагати наступному поколінню молоді здобувати навички критичного мислення.

Вільям Тейлор – надзвичайний і повноважний посол США в Україні зазначив, що на сьогоднішній день українські та американські військові активно обмінюються досвідом з метою протидії дезінформації у сучасному світі.

Проте, Україна й до цього часу не має достатньої кількості фахівців, які сприяють формуванню критичного мислення та вміють ефективно протистояти дезінформації й зовнішній пропаганді.

Девид Патрікаракос – британський журналіст, письменник, телеведучий, який розкрив оригінальний погляд на соціальні медіа. Зокрема, він висловив думку, що соціальні медіа побудовані на по тому самому принципу, що і азартні ігри. Головна мета – якомога довше втримати користувача в мережі. Соціальна платформа – це підприємство, яке заробляє гроші. Сьогодні у соціальних мережах розповсюджується постправда, яка апелює до емоцій, підпорядковується брехні та істерії. У соціальних медіа інформацію необхідно фільтрувати, адже там обходять баланси думок, створюють істерію та вносять конфронтацію, розкол серед людей. Соціальні медіа вносять дестабілізацію у суспільство. Часто виникають конфлікти і люди починають боротися один з одним. Головна їх мета – розкол суспільства та формування упереджених стереотипних установок, з категоричним несприйняттям альтернативної точки зору.

Далі учасникам було представлено дві панельні дискусії з різними спікерами У першій панельній дискусії виступили:

– президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор Валерій Іванов,

– заступниця головного редактора KyivPost Ольга Руденко;

– голова правління ГО «Громадське радіо» та Комісії з журналістської етики Андрій Куликов;

– генеральна продюсерка регіонального мовлення ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Марія Фрей.

Основні тези:

українські медіа сьогодні нерідко «із засобів масової інформації перетворюються на засоби масової дезінформації» (Андрій Куликов);

нинішній ситуації, коли як соціальні, так і традиційні медіа стають джерелом маніпуляцій, чи не найголовнішим завданням медіаосвіти та освіти загалом є навчити людей ставити запитання (Марія Фрей);

якщо зупинитися на трьох простих речах: хто, коли і чому передає нам це повідомлення – уже можна зупинити потік дезінформації (Марія Фрей);

треба вчити дітей, студентів, ставити правильні запитання, а не шукати готових рішень (Марія Фрей);

найкращий спосіб боротьби з дезінформацією – це кожній людині стати фільтром (Марія Фрей);

дотримання професійних стандартів сприяє творенню більш якісної та цікавої журналістики (Андрій Куликов);

сьогодні в Україні вплив соціальних медіа та лідерів думок на порядок денний набагато більший, ніж вплив традиційних ЗМІ (Марія Фрей);

рейтинги свідчать що українці обирають розважальний контент, а не шукають достовірну інформацію у ЗМІ (Марія Фрей);

дотримання професійних стандартів сприяє творенню більш якісної та цікавої журналістики (Андрій Куликов);

функція журналістів – це безпека суспільства. “Основи безпечної життєдіяльності” можна знайти і в якісній журналістиці (Андрій Куликов);

появу Web 2.0 на Заході розглядали як загрозу для традиційних ЗМІ, але тоді люди продовжили підтримувати медіа, бо знали, що журналісти перевіряють інформацію (Валерій Іванов);

на рівні шкільної освіти треба пояснювати, що якісний контент – не безкоштовний: «Якщо ти не платиш за новини, за це платить хтось інший» (Ольга Руденко).

Під час другої панельної дискусії виступили:

– освітній омбудсмен Сергій Горбачов;

– співзасновниця ГО «Смарт освіта» і сайту НУШ, редакторка-засновниця «Української правди. Життя» Галина Титиш;

– керівник проекту/розробник EdEra, викладач фізики Ігор Філіппов;

– керівник експертної групи з питань освіти дорослих та педагогічної освіти директорату освіти дорослих та головного управління вищої освіти Ігор Балуба;

– директорка IREX в Україні Мехрі Дракман.

Головні меседжі сьогоднішнього освітнього симпозіуму:

Боротися з дезінформацією і пропагандою необхідно не через заборону медіаресурсів, а через розвиток критичного мислення.

У студентів необхідно формувати наскрізні уміння критичного мислення та аргументовано доносити свою думку.

Формування успішного громадянина, який шукає у стандартних ситуаціях нестандартні рішення.

У наступні два дні 8-9 жовтня 2019 р. викладачі МДПУ імені Богдана Хмельницького взяли участь у тренінговій програмі базового курсу медіаграмотності від розробників IREX.